ККБ - PPVOOO
Збудник: Plum pox potyvirus (PPV).
Синоніми: Sharka virus, Prunus virus 7, Plum pox virus.
Систематичне положення: Virus: Potyviridae:Potyvirus.
Рослини-живителі, шкодочинність
Основними живителями є види роду слива (Prunus), які утворюють плоди, зокрема, абрикос, персик, алича, слива. У лабораторних умовах вірус штучно переносили на різні види вишень, але інфекція залишилася локальною і вірус не поширювався. Вірус інфікує чимало диких і декоративних видів роду Prunus, таких як Р. besseji, P. insititia, P. tomentosа. Потенційними резерваторами Plum pox potyvirus у природі є багато деревних і трав'янистих рослин.
Шарка сливи є однією із найбільш шкодочинних хвороб сливи, абрикоса, персика. Захворювання призводить до погіршення якості і зменшення кількості плодів, передчасного осипання і, як наслідок, необхідності видалення заражених дерев. Втрати залежно від кліматичних умов, сорту рослин та штаму вірусу складають від 5 до 100%. Наприклад, у Болгарії на чутливому сорті Пожегача втрати урожаю сягали 80-100%. У Югославії в 1955 році кількість заражених дерев досягла 16 млн. У Чехії втрати від шарки у 1965 році складали близько 2 млн. крон.
Симптоми ураження
Ознаки шарки спостерігають на листках і плодах. Особливо чіткі вони на листках у вигляді хлоротичних плям, смуг, кілець, розміром від 2-3 до 10-15 мм (проявляються навесні).
Уражені плоди мають хлоротичні плями і кільця. Розвиток тканини плодів у цих місцях припиняється, утворюються заглибини дугоподібної і округлої форми, які нагадують віспу. В місцях ураження тканина ущільнена, має колір іржі зі слизистою консистенцією, частково відмирає і заповнюється камеддю.
На листках сливи з'являються хлоротичні дуги, смуги та кільця. У другій половині літа симптоми на листках стають майже не помітними. На плодах утворюються темно-фіолетові вдавлені плями, смуги та дуги.
Зовнішні ознаки на листках абрикоса проявляються у вигляді жовтого візерунка у формі кілець, жовтих смуг уздовж жилок. З настанням спеки ознаки іноді зникають, на уражених ділянках листка часто утворюються некротичні плями. В залежності від вразливості сорту плями на плодах можуть бути світло-жовтими з зеленим центром або некротичними і заглибленими в перикарп.
На листках персика і нектарина з'являються хлоротичні плями, жилки світлішають. Зовнішні симптоми помітні впродовж короткого періоду, після чого хвороба переходить в латентну (приховану) форму.
Уражені плоди деформуються, їхні кісточки мають бліді кільця і плями. Ознаки шарки залежать від місцевості, сезону, виду та сорту рослини.
Способи поширення
Хвороба проявляється в садах нерегулярно. Через 2-3 роки інфекція починає розповсюджуватися від первинно уражених дерев. Перенесення живцями може значно збільшити розповсюдження в зонах ураження.
Вірус передається садивним матеріалом та прищепами, а також попелицями.
Фітосанітарні заходи
Садивний матеріал повинен надходити із сертифікованих розсадників, з регіонів де дане захворювання відсутнє. Карантинне інспектування, фітосанітарна експертиза. Необхідно перевіряти завезений імпортний матеріалу в інтродукційно-карантинних розсадниках.
У разі виявлення шарки слив запроваджується карантинний режим. У карантинних зонах слід застосувати ефективні заходи для викорінювання хвороби. Рекомендується заміна сприйнятливих сортів стійкими і толерантними, а також необхідно садити дерева, які не являються живителями Plum pox potyvirus. У зоні часткового зараження обов'язкове знищення уражених дерев радикальним методом з негайним спалюванням викорчуваних дерев, дезінфекція інвентарю, знищення порослі, знищення сисних комах-переносників.
Корисні посилання
Новини
Реквізити
Державна установа "Центральна фітосанітарна лабораторія"
Р/р UA208201720313271003201084043
Банк Державна казначейська служба України, м.Київ, код за ЄДРПОУ 38483159,
03118, м. Київ, вул. Колоскова, 7, тел.: 524-31-00
До України завітав французький експерт у сфері фітосанітарної діагностики
З 19 по 23 вересня 2016 року з робочим візитом в ДУ «Центральна фітосанітарна лабораторія» (ЦФЛ) перебував Паскаль Гентіт - заступник директора Національної референтної лабораторії в місті Анже (Французька Республіка).
Протягом візиту, французький експерт разом зі спеціалістами «ЦФЛ» обговорили наступні питання:
- діагностика шкідливих організмів методом ПЛР (полімеразно-ланцюгова реакція) в реальному часі та можливості його проведення в умовах «ЦФЛ»;
- діагностика шкідливих організмів методом ELISA;
- роз’яснення діагностики методом NGS (Next Generation Sequencing) – новітнього методу, що впроваджується в Європі і базується на можливості визначення геному виду (бактерії, віруси, грибки та ін. живі організми);
- моніторинг законодавства ЄС в сфері фітосанітарії;
- перегляд існуючих міжнародних проектів з метою можливої участі в них фахівців з України.
на завершення візиту були підбиті підсумки та сформульовані пропозиції щодо подальшого співробітництва на експертному рівні фахівців обох лабораторій в сфері діагностики шкідливих організмів (віруси, віроїди, фітоплазми).