Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) — це небезпечний шкідник, який шкодить посівам кукурудзи під час вегетації. Його личинки живляться корінням, а дорослі жуки — волоттю, качанами й листям. Через пошкодження рослини слабшають, вилягають, гірше розвиваються, уражуються хворобами, а збирання врожаю стає ускладненим.

Як шкодить жук?

• Личинки пошкоджують коріння — рослина в’яне, жовтіє, відстає у рості або гине.
• Дорослі жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді молоді качани.
• Пошкоджені рослини жовтіють, відстають у рості, в’януть, молоді рослини нерідко гинуть, легко вилягають при сильних вітрах і дощах, стебло набуває форми «гусячої шиї».
• Жуки переносять збудників хвороб (грибків, бактерій, вірусів).

Найбільше шкоди шкідник завдає там, де кукурудзу вирощують без сівозміни — тобто багато років поспіль на одному полі.

Як виглядає шкідник?

• Жук завдовжки 5–6 мм, блідий, жовтувато-чорний, із темними поздовжніми смугами на надкрилах.
• Личинка довжиною до 18 мм, жовто-біла, з коричневою головою.

Розвиток і поширення

• Один цикл розвитку на рік. Зимує у стадії яйця в ґрунті.
• Самки відкладають яйця в поверхневий шар ґрунту біля основи стебла кукурудзи. Навесні з них виходять личинки.
• Жуки літають самостійно — до 10 км/год, а за допомогою вітру — понад 20 км.
• Шкідник може потрапити в нові райони транспортними засобами чи вантажами, а також з ґрунтом на стадії яйця.

Як виявити?

• Слідкуйте за посівами. Регулярно оглядайте поля — особливо під час цвітіння. Звертайте увагу на жовті, в’янучі рослини, рослини з «гусячою шиєю», пошкоджені качани чи волоті.
• Використовуйте феромонні пастки. Для контролю чисельності шкідника можна встановити спеціальні пастки. Вони допомагають виявити жуків на початку літа.
• Проводьте обстеження ґрунту. Якщо є підозра на личинок — перевіряйте кореневу зону у проблемних ділянках (розкопки біля ослаблених, пожовтілих і відстаючих у рості рослин).

Рекомендуємо:

• Дотримуйтесь сівозміни. Не висівайте кукурудзу кілька років поспіль на одному полі. Це головна умова стримування розмноження шкідника.
• Висівайте стійкі сорти та гібриди. Обирайте сорти та гібриди кукурудзи, яким властиві регенеративна здатність швидко відновлювати коріння та глибоке їх залягання.
• Не перевозьте ґрунт із заражених ділянок. Яйця шкідника можуть потрапити з ґрунтом на нові поля — уникайте такого поширення.

Злагоджені дії аграріїв та фітосанітарних фахівців є ключовими у стримуванні поширення цього небезпечного карантинного шкідника. При виявленні характерних ознак пошкодження шкідником  —рекомендуємо звернутися до найближчого територіального органу Держпродспоживслужби.

Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо ознак пошкодження, заходів боротьби та шляхів поширення західного кукурудзяного жука.

Через збройну агресію рф на території України, що триває з 2014 року, багато людей були вимушені покинути власні домівки на тимчасово окупованих територіях і переїхати до більш безпечних регіонів нашої держави.

Таких людей правильно називати - внутрішньо переміщена особа (скорочено – ВПО), або людина, яка переїхала з тимчасово окупованих територій, або вимушений переселенець.

Неправильно називати таких людей «біженцями». Біженці – це люди, які вимушено переїжджають в іншу країну. А внутрішньо переміщені особи не змінювали країну свого проживання, лише її регіон.

Можна використовувати термін «переселенець» —це дуже широкий термін, який позначає в цілому людей, що змінили місце життя.

Рак картоплі — небезпечне карантинне захворювання, що загрожує агровиробництву
Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival, збудник раку картоплі, є одним із найбільш небезпечних карантинних організмів, що становить серйозну загрозу для сільськогосподарського виробництва. Ураження цим патогеном призводить до значних економічних втрат, а в окремих випадках — до повної втрати врожаю.
У разі занесення збудника на поле уся продукція стає непридатною для реалізації, а заражена ділянка надовго втрачає придатність для вирощування картоплі та інших культур. Через стійкість спор збудника в ґрунті, ліквідація вогнищ потребує тривалого часу та суворого дотримання агротехнічних вимог.
Як розпізнати рак картоплі?
Основним господарем Synchytrium endobioticum є картопля (Solanum tuberosum). Захворювання уражує переважно бульби та столони, рідше — стебла і листя. Найбільш типовою ознакою є бородавчасті нарости на бульбах, які з часом стають схожими на цвітну капусту. Ураження призводить до деформації, загнивання бульб і повної втрати товарного вигляду.
Шляхи поширення
Патоген передається різними шляхами, зокрема через:

• заражений садивний матеріал;
• інфікований ґрунт, у тому числі на колесах сільськогосподарської техніки;
• тару, гній, паводкові води, а також повітряні потоки — у разі висихання заражених решток на полі.

Через високу здатність спор до виживання у несприятливих умовах, поширення збудника може бути малопомітним, але стрімким.

Рекомендації Держпродспоживслужби для запобігання поширенню
Держпродспоживслужба закликає агровиробників та власників присадибних ділянок дотримуватись комплексу заходів, спрямованих на профілактику та раннє виявлення раку картоплі:

• Використовуйте сертифікований, здоровий садивний матеріал, стійкий до S. endobioticum.
• Здійснюйте сортозаміну кожні 4–5 років, навіть для стійких сортів, аби уникнути адаптації збудника.
• Дотримуйтесь сівозміни — віддавайте перевагу вирощуванню зернових, зернобобових та технічних культур. Уникайте пасльонових.
• Не залужуйте поля в осередках зараження. Вирощування багаторічних трав на таких ділянках є неприйнятним.
• Забезпечуйте просторову ізоляцію насіннєвих посівів — не менше 1 км від виробничих площ.
• На присадибних ділянках мийте бульби перед висадкою у слабкому лужному розчині.
• Знищуйте уражені бульби та рослинні рештки шляхом спалювання. Не залишайте на полі або на компостних купах.
• Не використовуйте сирі заражені бульби на корм худобі — лише після термічної обробки. Спори збудника не руйнуються у травному тракті тварин.

Що робити у разі підозри на рак картоплі?
У разі виявлення підозрілих симптомів на бульбах або інших частинах рослини:

• Негайно зверніться до територіального органу Держпродспоживслужби у вашій області.
• Не вживайте самостійних заходів боротьби! Неправильні дії можуть сприяти подальшому поширенню захворювання.

Рак картоплі становить загрозу не лише для конкретного поля чи фермерського господарства. У разі поширення збудника страждає увесь аграрний сектор, ускладнюється експортна діяльність та порушується фітосанітарна безпека держави.
Профілактика, моніторинг і дотримання агротехнічних вимог — основа ефективного захисту врожаю!
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо симптомів, шляхів поширення та профілактики раку картоплі.