Жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stal) – небезпечний поліфаг, що становить значну загрозу для аграрного сектору України. Завдяки широкому колу рослин-господарів та здатності швидко розмножуватись, він здатен спричинити істотні економічні збитки.

Клоп пошкоджує понад 100 видів культурних і дикорослих рослин, зокрема:

• Плодові культури: яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, персик, хурма, цитрусові;
• Ягідні культури: виноград, малина, шовковиця, шипшина;
• Горіхоплідні: ліщина (фундук);
• Овочеві: огірок, томат, перець, баклажан, бамія, квасоля;
• Сільськогосподарські культури: соя, кукурудза, пшениця, ячмінь, боби, горох, нут, спаржа;
• Лісові та декоративні насадження: листяні дерева й чагарники.

Симптоми ураження рослин залежать від виду культури:

• Плодові дерева: некротичні ділянки на листі та плодах, знебарвлення та/або деформація плодів, погіршення смаку;
• Виноград: опадання та недорозвиненість ягід;
• Фундук: зупинка розвитку ядра через пошкодження в період молочно-воскової стиглості;
• Овочі: білі губчасті або голчасті ділянки тканини під шкіркою;
• Соя: пунктирні темні плями, деформоване насіння та стручки, знижена схожість;
• Кукурудза: пригнічений ріст, знебарвлення та висихання зерен, неповне запилення.

Жовто-бурий мармуровий клоп може потрапити на територію України або поширюватися в межах країни такими шляхами:

• разом із транспортними засобами, сільськогосподарською технікою та обладнанням;
• у пакувальних матеріалах – дерев’яна тара, контейнери, ящики для збору та зберігання плодів;
• із садивним матеріалом, зрізаними квітами та гілками, свіжими овочами і фруктами з регіонів розповсюдження шкідника;
• з іншими рослинами та об'єктами рослинного походження.
• Для виявлення жовто-бурого мармурового клопа використовуються феромонні пастки (травень-жовтень). У промислових господарствах рекомендовано 1 пастку на гектар, у приватному секторі — 1 пастку на сад чи ділянку.

Візуальні обстеження рекомендується проводити у три ключові періоди:

• під час весняної активності шкідника (травень);
• у період пікового розвитку популяції (липень–серпень);
• у фазу пошуку місць для зимівлі (вересень–листопад).

Заходи боротьби

• Механічний метод — збір комах (згрібання, змітання) у місцях зимівлі з подальшим знищенням.
• Хімічний метод — застосування дозволених в Україні препаратів (піретроїди, фосфорорганічні, неонікотиноїди) з урахуванням фаз розвитку популяції шкідника.

Злагоджені дії аграріїв та фітосанітарних фахівців є ключовими у стримуванні поширення цього небезпечного карантинного шкідника.

У разі виявлення підозрілих особин або характерних ознак пошкодження рослин просимо негайно звернутись до територіального органу Держпродспоживслужби у вашій області. Своєчасне виявлення та локалізація вогнищ є ключовими факторами для запобігання поширенню шкідника та збереження врожаю.

Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо ознак, заходів боротьби та шляхів поширення жовто-бурого мармурового клопа.

Вже 11 років Україна втрачає кращих своїх синів, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні.

19 липня 2024 року війна обірвала життя нашого колеги - Олександра Віталійовича Лободи. Він загинув у боях за Торецьк.

Ціною свого життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка - віддав своє життя за цілісність і незалежність України.

Олександр Віталійович розпочав свою роботу в організаційному відділі ДУ «Центральна фітосанітарна лабораторія» у 2017 році. Він був не просто відповідальним і сумлінним працівником, а й щирою та доброю людиною. За роки роботи він здобув повагу колективу, залишив по собі добру згадку і теплі спогади. 

Він любив саджати квіти та дерева, напевно, вони його теж любили, бо кожна рослина, посаджена його руками, швидко приживалася та радувала всіх нас. Молоді яблуні, які посадив Олександр Віталійович на території лабораторії, минулого року вперше дали врожай. Це ще одна тепла згадка про Олександра.

Спи спокійно, Солдате.

Добра, світла пам’ять про тебе і вдячність за твій подвиг

назавжди залишаться в наших серцях.

Вічна пам’ять захиснику України!

Ніколи не забудемо…

Герої не вмирають! Героям слава!

Укожної людини є багато ознак, які роблять її неповторною – колір волосся, колір очей, зріст, професія, національність тощо. Інвалідність – це лише одна з ознак людини. Тому говорячи про людину з такою ознакою коректно вживати термін «людина (особа) з інвалідністю», дотримуючись принципу - на першому місці завжди людина, а вже потім її ознака, якщо це необхідно з якихось причин вказати.

Ще існує термін «обмежені можливості», проте варто пам’ятати, що обмежені можливості у всіх людей – ми не можемо бігти зі швидкістю автомобіля, стрибати як кішка, літати як птах, навіть читати і рахувати вміють не всі. Тому обмежені можливості має кожна людина – з інвалідністю чи без.

«Особливі потреби» має теж кожна людина. Комусь двері занизькі, комусь їжі замало на загальному обіді, хтось може спати тільки у повній тиші… Це не має ніякого відношення до інвалідності. А наявність пандусу— це давно вже не особливі потреби, а базова інфраструктурна потреба для всіх людей, адже ним користуються не тільки люди з інвалідністю, а й батьки з дитячими візочками, пасажири з валізами на колесах тощо.

Ще є термін «неповносправність», який використовується в судових рішеннях, що також є неприпустимим і цей термін не є юридично визнаним в Україні. Крім того, більшість людей з інвалідністю не є неповносправними, вони такі ж, як і решта людей, і так само можуть працювати, навчатись, народжувати та виховувати дітей.