Пам’ятаємо. Вшановуємо. Схиляємо голови.
Сьогодні ми згадуємо Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних, які були закатовані, страчені або загинули у полоні.

Це особливий біль — бо ці люди пройшли через нелюдські випробування. Їх позбавили не лише свободи, а й права на життя. Та не змогли відібрати головного — гідності, відданості Україні, сили духу.

Ми не маємо права забути. І не забудемо.
Пам’ять про кожного і кожну житиме в нашій державі, у наших серцях, у нашій щоденній праці задля Перемоги та справедливості.

Вічна шана і вдячність.
Слава Героям!

ДУ «Центральна ФВЛ ДПСС» приймала участь у стажуванні, для фахівців фітосанітарних випробувальних лабораторій, 17-18 липня 2025 року на базі ДУ «Одеська ФВЛ ДПСС» за ініціативи першого заступника Голови Держпродспоживслужби Олега Осіяна, за напрямком «Ентомологія» на тему: «Актуальні питання ентомологічної експертизи».

Програма стажування включала як теоретичні так і практичні заняття

на теми:

- Загальна характеристика комах. Основи систематики групи. Комахи в житті людини.

- Методи моніторінгу та дослідження регіональної ентомофауни.

- Загальний огляд шкідників лісу.

- Чужорідні види лускокрилих (Lepidoptera) Одеської області: сучасний стан та шляхи проникнення нових видів.

- Морфологія та біологічні особливості Південноамериканської томатної моліTyta absoluta Meyr.

- Порядок ведення колекційного матеріалу. Оформлення та зберігання ентомологічних колекцій.

- Правила проведення міжлабораторних порівнянь.

- Огляд найбільш поширених шкідників садово – паркового господарства на території Одеського ботанічного саду.

- Ідентифікація лускокрилих за будовою генітального апарату.

Після завершення стажувань, всі учасники склали тестування та отримали сертифікати про успішне проходження навчання. Кожному учаснику було надано зразки для проведення міжлабораторних порівнянь результатів випробувань після повернення на місця.

Такі події сприяють підвищенню та зростанню професійних навиків та обміну досвідом фахівців, а такох подальшої співпраці та координації у сфері фітосанітарії.

Жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stal) – небезпечний поліфаг, що становить значну загрозу для аграрного сектору України. Завдяки широкому колу рослин-господарів та здатності швидко розмножуватись, він здатен спричинити істотні економічні збитки.

Клоп пошкоджує понад 100 видів культурних і дикорослих рослин, зокрема:

• Плодові культури: яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, персик, хурма, цитрусові;
• Ягідні культури: виноград, малина, шовковиця, шипшина;
• Горіхоплідні: ліщина (фундук);
• Овочеві: огірок, томат, перець, баклажан, бамія, квасоля;
• Сільськогосподарські культури: соя, кукурудза, пшениця, ячмінь, боби, горох, нут, спаржа;
• Лісові та декоративні насадження: листяні дерева й чагарники.

Симптоми ураження рослин залежать від виду культури:

• Плодові дерева: некротичні ділянки на листі та плодах, знебарвлення та/або деформація плодів, погіршення смаку;
• Виноград: опадання та недорозвиненість ягід;
• Фундук: зупинка розвитку ядра через пошкодження в період молочно-воскової стиглості;
• Овочі: білі губчасті або голчасті ділянки тканини під шкіркою;
• Соя: пунктирні темні плями, деформоване насіння та стручки, знижена схожість;
• Кукурудза: пригнічений ріст, знебарвлення та висихання зерен, неповне запилення.

Жовто-бурий мармуровий клоп може потрапити на територію України або поширюватися в межах країни такими шляхами:

• разом із транспортними засобами, сільськогосподарською технікою та обладнанням;
• у пакувальних матеріалах – дерев’яна тара, контейнери, ящики для збору та зберігання плодів;
• із садивним матеріалом, зрізаними квітами та гілками, свіжими овочами і фруктами з регіонів розповсюдження шкідника;
• з іншими рослинами та об'єктами рослинного походження.
• Для виявлення жовто-бурого мармурового клопа використовуються феромонні пастки (травень-жовтень). У промислових господарствах рекомендовано 1 пастку на гектар, у приватному секторі — 1 пастку на сад чи ділянку.

Візуальні обстеження рекомендується проводити у три ключові періоди:

• під час весняної активності шкідника (травень);
• у період пікового розвитку популяції (липень–серпень);
• у фазу пошуку місць для зимівлі (вересень–листопад).

Заходи боротьби

• Механічний метод — збір комах (згрібання, змітання) у місцях зимівлі з подальшим знищенням.
• Хімічний метод — застосування дозволених в Україні препаратів (піретроїди, фосфорорганічні, неонікотиноїди) з урахуванням фаз розвитку популяції шкідника.

Злагоджені дії аграріїв та фітосанітарних фахівців є ключовими у стримуванні поширення цього небезпечного карантинного шкідника.

У разі виявлення підозрілих особин або характерних ознак пошкодження рослин просимо негайно звернутись до територіального органу Держпродспоживслужби у вашій області. Своєчасне виявлення та локалізація вогнищ є ключовими факторами для запобігання поширенню шкідника та збереження врожаю.

Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо ознак, заходів боротьби та шляхів поширення жовто-бурого мармурового клопа.