Новини
Міжнародний день здоров'я рослин
Організація Об’єднаних націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я рослин.
Україна близько 20 років є членом міжнародної спільноти у сфері карантину та захисту рослин, зокрема, Міжнародної конвенції про захист рослин (IPPC), Європейської і Середземноморської організації із захисту рослин (EPPO), Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO).
Рослини – основа життя і невід’ємна його частина. Становлять 80% їжі, яку ми їмо. Виробляють 98% кисню, яким ми дихаємо.
У Міжнародний день здоров’я рослин важливо нагадати, що здоров’я людей залежить від здоров’я рослин. Вони є ключовою складовою сталого розвитку сільського господарства.Шкідники та хвороби рослин спричиняють втрату до 40% світових продовольчих культур та великі збитки від торгівлі в обороті сільськогосподарської продукції.
Здорові рослини можуть допомогти подолати проблему голоду, скоротити масштаби злиднів, захистити довкілля та прискорити економічний розвиток.
Відео до міжнародного дня здоров'я рослин доступне за даним посиланням
21 березня відзначається Міжнародний день лісів
Європейська Середземноморська організація з карантину та захисту рослин займається широким колом питань, пов'язаних із здоров'ям лісів та інвазійними шкідниками в регіоні. Однією з нещодавніх ініціатив групи є мережа експертів, які займаються наглядом, моніторингом і контролем розповсюдження Agrilus planipennis Fairmaire – вузькозлатки ясеневої смарагдової.
Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennisFairmaire) –
Небезпечний карантинний організм, який є інвазійним видом. Зоною природного поширення є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного Китаю, Японії, Монголії, Тайвані. Після виявлення у 2002році у Сполучених Штатах Америки, швидко поширився по східних штатах СШАта в деяких провінціях Канади. На території України златку виявили у 2019 році в Луганській області.
При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії, златка завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам.
Agrilus planipennis відноситься до групи агресивних стовбурових шкідників, здатних заселяти живі, неослаблені дерева, що неминуче приводить до їх загибелі.
Рослинами-господарями вузькозлатки ясеневої смарагдової в основному є ясен, деякі види в’язів, горіха. Фітофаг також може пошкоджувати інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу.
Життєвий цикл вузькотілої смарагдової златки, від стадії яйця до дорослої особини, може тривати один-два роки.Імаго (доросла особина) має смарагдово-зелене забарвлення із золотистим, бронзуватим або фіолетовим блиском. Довжина тіла від 7,5 до 15,0 мм. Літ жуків триває з середини травня до серпня. Яйцекладкавідбувається з початку червня до кінця липня. Самиці відкладають яйця поодиноко на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Типова самка може жити близько шести тижнів і відкласти від 70 до 90 штук яєць.Через 7-10 днів відроджуються личинки, які забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються впродовж літа. Личинкові ходи дуже звивисті, забиті бурим борошном, розширюються із зростанням личинки. Вузькотіла смарагдова златка має чотири личинковістадії. Цілком зрілі личинки четвертої стадії від 26 до 32 мм завдовжки. Залялькування відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Відроджені молоді жуки, протягом 1-2 тижнів, прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км.
Заселені вузькозлаткою дерева, зазвичай, мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. Змієподібні живильні галереї личинок порушують потік поживних речовин і води, фактично оперізуючи, таким чином вбиваючи дерево, оскільки воно більше не в змозі транспортувати достатню кількість води та поживних речовин до листя, щоб вижити. Частіше жуки нападають на відкрито стоячі дерева, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Для виявлення ходів необхідно видалити кору з живих дерев. Для успішної та ефективної боротьби з небезпечним шкідником дуже важливим є їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного заселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів захисту. Але візуально це досить складно зробити, тому застосовують феромонні пастки - для вчасного виявлення цього небезпечного карантинного шкідника. Феромонна пастка – це пастка з диспенсером синтетичного феромона, що приваблює і відловлює певний вид комах. Велику роль у поширенні шкідника відіграють організації, що займаються озелененням і лісовідновленням, особливо лісорозсадники. Іншим імовірним шляхом інвазії є завезення комах з дерев’яною тарою безпосередньо із регіону їх природного поширення (насамперед з Китаю). Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення фітофага. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев, а також попередження та мониторинг появи шкідника на вільних від нього територіях.
Оновлені данні EPPO Global Database
Європеська організація з карантину та захисту рослин оновила дані в EPPO Global Database відповідно шкідників які становлять загрозу для розповсюдження на території Європи
Atherigona reversura – стеблова личинка бермудської трави. Представляє собою мускусну пагоневу мушку. Мешкає в Центральній та Південно-Східній Азії. Ця мушка була випадково завезена на Гаваї, де нанесла велику шкоду газонній траві. Без чітких знань про свою інтродукцію стеблова личинка бермудської трави швидко розповсюдилась на південному сході Сполучених Штатів Америки, викликаючи значні втрати врожаю в системах випасу худоби та виробництва сіна. На даний час для придушення зараженості сільськогосподарських культур рекомендується збирати врожай трави, щоб перервати життєвий цикл і застосовувати інсектициди після відростання трави, приблизно через 7-10 днів після скошування.
Aproceros leucopoda – в’язовий зигзагоподібний пильщик. Це небезпечний інвазійний шкідник в’язів, який дуже швидко поширюється в Європі. Його природний ареал охоплює Японію, схід Китаю, Корейський півострів. На території України вид вперше був виявлений в 2006 році в Луганській області. Перший сплеск чисельності пильщика зигзагоподібного був зареєстрований в штучних насадженнях в’яза сибірського в Донецькій та Запорізській областях влітку 2014 року. Це призвело до повної дефоліації насаджень на великій території. Широке розповсюдження, кількість і масштаби завданої шкоди свідчать про повну натуралізацію виду в регіоні. Поява нових небезпечних шкідників потребує розробки та прийняття мір боротьби з популяціями шкідників.
Corythauma ayyari – жасміновий ажурний клоп. Походить з Азії. На жасміні живлення німфами та дорослими особинами призводить до появи невеликих хлоротичних плям на верхній поверхні листя. Нижня сторона листя стає чорною або темно-коричневою через наявність екскрементів. Фотосинтез знижується, оскільки комаха пошкоджує паренхіму частоколу. Уражене листя може скручуватися, засихати і передчасно опадати. Відомо, що даний вид зустрічається в Індії, Лаосі, Малайзії (острів Пенанг), Пакистані та Таїланді. Проте протягом останнього десятиліття про його присутність повідомляли Ізраїль (2004), Франція (2009) і нещодавно Італія.
Мegalurothrips usitatus – квітковий трипс квасолі. Це серйозний шкідник зернобобових культур, який походить з азіатських тропіків. З 2020 року він облаштувався у Флориді, Мексиці, деяких частинах Центральної Америки та деяких частинах Карибського басейну. В південній Флориді він значно вплинув на виробництво квасолі, а також завдав сильно руйнівний вплив на зернобобові культури, включаючи квасолю звичайну, арахіс, горох та соєві боби. Пошкоджує листя і цвіт, в результаті свого живлення і відкладання яєць.
Rhynchophorus ferrugineus — червоний пальмовий довгоносик. Це небезпечний карантинний фітофаг, інвазійний вид, який являється шкідником пальм, цукрової тростини та бананів. Природний ареал включає тропічні регіони Південно-Східної Азії. З 2006 року його почали виявляти в Європі, що призвело до введення Європейською комісією надзвичайних заходів для уникнення подальшого його розповсюдження в середині спільноти.
Корисні посилання
Новини
Реквізити
Державна установа "Центральна фітосанітарна лабораторія"
Р/р UA208201720313271003201084043
Банк Державна казначейська служба України, м.Київ, код за ЄДРПОУ 38483159,
03118, м. Київ, вул. Колоскова, 7, тел.: 524-31-00
До України завітав французький експерт у сфері фітосанітарної діагностики
З 19 по 23 вересня 2016 року з робочим візитом в ДУ «Центральна фітосанітарна лабораторія» (ЦФЛ) перебував Паскаль Гентіт - заступник директора Національної референтної лабораторії в місті Анже (Французька Республіка).
Протягом візиту, французький експерт разом зі спеціалістами «ЦФЛ» обговорили наступні питання:
- діагностика шкідливих організмів методом ПЛР (полімеразно-ланцюгова реакція) в реальному часі та можливості його проведення в умовах «ЦФЛ»;
- діагностика шкідливих організмів методом ELISA;
- роз’яснення діагностики методом NGS (Next Generation Sequencing) – новітнього методу, що впроваджується в Європі і базується на можливості визначення геному виду (бактерії, віруси, грибки та ін. живі організми);
- моніторинг законодавства ЄС в сфері фітосанітарії;
- перегляд існуючих міжнародних проектів з метою можливої участі в них фахівців з України.
на завершення візиту були підбиті підсумки та сформульовані пропозиції щодо подальшого співробітництва на експертному рівні фахівців обох лабораторій в сфері діагностики шкідливих організмів (віруси, віроїди, фітоплазми).