Наприкінці липня в Україні розпочинається період цвітіння амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.) — одного з найнебезпечніших карантинних бур’янів. Саме зараз надзвичайно важливо не допустити її цвітіння та утворення насіння, адже одна рослина здатна сформувати понад 40 тисяч насінин, які можуть зберігати життєздатність у ґрунті протягом багатьох років.

Амброзія полинолиста належить до регульованих карантинних організмів, поширення яких перебуває під державним контролем. Рослина швидко розповсюджується насінням, яке переноситься транспортними засобами, сільськогосподарською технікою, насіннєвим матеріалом, ґрунтом, водою, а також під час переміщення зерна та іншої рослинної продукції. Осередками її поширення найчастіше стають узбіччя автомобільних доріг, залізничні колії, пустирі, необроблювані земельні ділянки, території підприємств та сільськогосподарські угіддя.

Амброзія полинолиста завдає значної шкоди аграрному виробництву. Вона знижує врожайність сільськогосподарських культур, засмічує зерно, погіршує якість кормів для тварин та зменшує продуктивність пасовищ. Рослина споживає значно більше вологи, ніж більшість польових культур, що призводить до висушування та виснаження ґрунтів.

Завдяки потужній кореневій системі амброзія полинолиста інтенсивно поглинає поживні речовини із ґрунту, створюючи сильну конкуренцію культурним рослинам. Крім того, вона виділяє речовини, які пригнічують проростання та ріст гороху, квасолі, кукурудзи, соняшнику та інших сільськогосподарських культур.

Не меншої шкоди бур’ян завдає і під час збирання врожаю. Його міцні прямостоячі стебла ускладнюють роботу сільськогосподарської техніки, а насіння, потрапляючи до зерна соняшнику, кукурудзи та інших пізніх культур, значно погіршує якість продукції та створює додатковівитрати на її очищення.

Ефективне стримування поширення амброзії полинолистої можливе лише за умови поєднання агротехнічних, механічних та хімічних методів боротьби.

• • Агротехнічний метод передбачає дотримання сівозміни, правильний обробіток ґрунту, висівання багаторічних трав на засмічених ділянках, які пригнічують розвиток бур’яну. На територіях із високим рівнем засміченості доцільним є застосування чистого пару або вирощування протягом двох-трьох років озимих зернових культур після спеціального обробітку ґрунту.
  • Хімічний метод полягає у використанні гербіцидів, дозволених до застосування в Україні. Найкращий результат досягається під час обробки рослин у фазі двох-чотирьох справжніх листків. На пізніших етапах розвитку ефективність препаратів суттєво знижується.
  • Механічний метод включає виривання або викопування рослин разом із кореневою системою, а також систематичне скошування. Найефективніше проводити скошування безпосередньо перед початком цвітіння, коли суцвіття вже сформувалися, але ще не розкрилися. Водночас одноразове або несвоєчасне скошування не забезпечує належного результату, оскільки рослина швидко формує бічні пагони, які майже лежать на землі, ї їх важко знищити, вони дають насіння. Саме тому механічні заходи необхідно проводити регулярно протягом усього вегетаційного періоду.

Відповідно до чинного законодавства, ввезення на територію України та використання для сівби насіння/зерна сільськогосподарських культур, засміченого насінням амброзії полинолистої, заборонено.

У разі виявлення осередків амброзії полинолистої державний фітосанітарний інспектор проводить відповідне обстеження та вносить подання щодо запровадження карантинного режиму. На його підставі встановлюються межі карантинної зони та затверджується комплекс фітосанітарних заходів, спрямованих на локалізацію і ліквідацію карантинного організму.

До таких заходів належать систематичні обстеження території, знищення рослин до початку цвітіння, очищення сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, складів та місць зберігання продукції, а також контроль за переміщенням об'єктів регулювання із карантинної зони.

Для підвищення обізнаності населення та землекористувачів Держпродспоживслужба спільно з європейським проєктом EU4SaferFood розробила інформаційні матеріали, присвячені амброзії полинолистій.

Матеріали містять рекомендації щодо розпізнавання небезпечного карантинного бур’яну, основних шляхів його поширення, ефективних методів боротьби та заходів, необхідних для недопущення його подальшого розповсюдження. Вони стануть у нагоді органам місцевого самоврядування, агровиробникам, землевласникам, підприємствам та всім, хто опікується утриманням земельних ділянок.

Держпродспоживслужба закликає органи місцевого самоврядування, аграріїв, підприємства, установи та громадян своєчасно проводити обстеження територій і знищувати амброзію полинолисту до початку її цвітіння.

Лише системна та своєчасна боротьба з карантинним бур’яном дозволить запобігти його подальшому поширенню, зберегти родючість українських земель, захистити врожаї та забезпечити належний рівень фітосанітарної безпеки держави.

На початку 2026 року Європейська Комісія дозволила експорт з України садивного матеріалу визначених видів клену з голим корінням віком до 4 років, у стані спокою, без листя, з максимальною висотою 4 метри та у середовищі для вирощування: віком до 2 років, у стані спокою, без листя, з максимальною висотою 3 метри.

Відповідно до інформації, додатково наданої Європейською Комісією, експорт дозволяється виключно за умови дотримання спеціальних вимог Додатка VII до Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) 2019/2072 від 28 листопада 2019 року. Цей документ визначає перелік рослин, рослинних продуктів та інших об'єктів, що походять з третіх країн, та відповідні спеціальні вимоги щодо їх ввезення на територію Союзу.

Зокрема, виробникам садивного матеріалу клену необхідно звернути увагу на виконання таких пунктів Додатка VII:

• пункт 1: щодо основних вимог до субстрату для вирощування;
• пункт 2.1: щодо основних вимог до садивного матеріалу, за визначеними кодами товарів;
• пункт 3: щодо спеціальних вимог стосовно Clavibacter sepedonicus (Spieckermann and Kottho) Nouioui et al., Synchytrium endobioticum (Schilb.) Percival, Globodera pallida (Stone) та Globodera rostochiensis (Wollenweber) Behrens для садивного матеріалу, за визначеними кодами товарів, вирощеного у відкритому ґрунті;
• пункт 4: щодо спеціальних вимог стосовно Thrips palmi Karny для садивного матеріалу, за визначеними кодами товарів;
• пункт 4.1: щодо спеціальних вимог стосовно Meloidogyne enterolobii Yang & Eisenback для садивного матеріалу, за визначеними кодами товарів;
• пункт 7: щодо спеціальних вимог стосовно певних вірусів роду Begomovirus для садивного матеріалу, за визначеними кодами товарів;
• пункт 32.9: щодо спеціальних вимог стосовно Anoplophora chinensis (Forster) для певного садивного матеріалу, зокрема роду Acer spp., за визначеними кодами товарів.

Щоб успішно експортувати садивний матеріал клену та виконати фітосанітарні вимоги ЄС, виробникам необхідно заздалегідь потурбуватися про проведення процедури офіційного встановлення статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від шкідливих організмів, визначених у вищезгаданих пунктах Регламента.

Як отримати статус місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, – читайте на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням:
https://dpss.gov.ua/diyalnist/fitosanitariya-kontrol-u-sferi-nasinnictva-ta-rozsadnictva/informaciya-shchodo-vilnih-dilyanok-vid-regulovanih-shkidlivih-organizmiv

Міністерство сільського і лісового господарства Турецької Республіки повідомило Держпродспоживслужбу про посилення з 4 серпня 2026 року фітосанітарного контролю під час імпорту, експорту, реекспорту та транзиту рослин та рослинної продукції у Туреччині.
У зв’язку з прийняттям нового Регламенту про карантин рослин, що опублікований Міністерством сільського і лісового господарства Турецької Республіки в Офіційному віснику 6 травня за № 33245, який скасовує Положення про карантин рослин, опубліковане в Офіційному віснику від 12.03.2011 за № 28131 та набере чинності з 4 серпня 2026 року, посилено фітосанітарні вимоги до ввезення пшениці з України.
Оскільки пшениця, що імпортується до Турецької Республіки є рослиною господарем для таких шкідливих організмів як: Tilletia barclayana, Tilletia indica, Tilletia caries, Tilletia controversa, and Tilletia laevis (синонім: Tilletia foetida) Турецькою Республікою посилено контроль щодо виявлення зазначених шкідливих організмів у вантажах із пшеницею.
У зв’язку із внесеними змінами, передбачається повна відсутність у вантажах із українською пшеницею зазначених шкідливих організмів, а саме:
Tilletia barclayana та Tilletia indica, що внесені до Додатка 1 до Регламента «Карантинні шкідливі організми, імпорт яких заборонено і про наявність яких у Туреччині невідомо»;
Tilletia caries, Tilletia controversa та Tilletia laevis (синонім: Tilletia foetida), що внесені до Додатка 2 до Регламента «Карантинні шкідливі організми, імпорт яких заборонено та які зустрічаються в деяких районах Туреччини».
Як зазначено в листі Міністерства сільського і лісового господарства Турецької Республіки: «Якщо під час лабораторних аналізів, які проводитимуться за принципом «наявний/відсутній» (present/absent), зазначені організми будуть виявлені у продукції, ввезення відповідної партії вантажу не буде дозволено».
Враховуючи зазначене, у випадку виявлення Tilletia barclayana, Tilletia indica, Tilletia caries, Tilletia controversa, and Tilletia laevis (синонім: Tilletia foetida) у пшениці для експорту з України до Турецької Республіки особі буде відмовлено у видачі фітосанітарного сертифіката. на підставі статті 46 Закону України «Про карантин рослин».