Коли ми говоримо про безбар’єрність – це перш за про повагу і гідність до кожної людини, про рівний доступ до всіх можливостей в незалежності від статі, віку, фізичного та емоційного здоров’я, раси тощо.

В цьому розрізі варто поговорити про маломобільні групи — людей, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, комунікації або одержанні якихось послуг. Це люди, які відчувають складнощі під час самостійного пересування через незручне й недоступне середовище, а саме:

люди з якимись фізичними, в тому числі тимчасовими, порушеннями (зору, слуху, опорно-рухового апарату тощо);
люди старшого віку;
вагітні жінки;
діти до 7 років з батьками або особами, що їх супроводжують;
люди зі значно більшою або меншою за середню масою тіла, значно вищі або нижчі за середній зріст.
Представники маломобільних груп населення часто відчувають складнощі через неналежну організацію громадського простору навколо. Саме тому цей простір має бути організований таким чином, щоб будь-яка людина відчувала: для неї створені комфортні умови. Наша спільна задача – врахувати потреби всіх груп населення для загального користування всіма суспільними благами.

Жестова мова — це мова, яку використовують люди з порушеннями слуху. Не варто її плутати з мовою жестів – це наша міміка, жестикуляція, сміх.

Дуже важливо, при спілкуванні з людиною, яка використовує жестову мову, і за наявності перекладача звертайтесь безпосередньо до людини, що говорить жестовою мовою, а не до перекладача.

Будь ласка, уникайте некоректних питань до людини, що користується жестовою мовою, не робіть акцент на її обмеженнях. Краще поставити питання так: «Як ти вивчив жестову мову?» або «Давно ти володієш жестовою мовою?». Такі запитання не образять людину, водночас дадуть їй можливість розповісти більше про себе.

Цікаво, що люди, які спілкуються жестовою мовою, мають свою культуру: жестові імена, театри тощо. Кожна країна має свою жестову мову, і взаєморозуміння залежить від індивідуальних навичок і бажання комунікувати. Існує також міжнародний жест — це не окрема мова, а набір жестів із різних мов, які є найбільш поширеними й зрозумілими. Ця база жестів була створена для подій на кшталт спортивних змагань чи зібрань Всесвітньої федерації глухих, де люди з порушенням слуху з різних країн можуть легко спілкуватися між собою.

Держпродспоживслужба в своїй діяльності забезпечує рівні можливості для всіх
В Україні триває Національний впровадження безбар’єрності в рамках стратегії створення безбар’єрного простору в Україні за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Ключова мета – привернути увагу суспільства до безбар’єрністі – забезпечення рівного доступу для всіх та поділитися успіхами і надбаннями державних органів влади у цій сфері. Адже безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру, а про повагу і гідність.

Держпродспоживслужба сумлінно вживає всі заходи для створення безбар’єрного середовища в усіх напрямках своєї діяльності, забезпечуючи:

Освітню безбар’єрність – ми розповідаємо школярам про важливість і цікаві факти стосовно здоров’я тварин і рослин, надаємо можливість проходження практики зацікавленим студентам, проводимо просвітницькі заходи для представників бізнесу, тощо.
Економічну безбар’єрність – Держпродспоживслужба - сумлінний роботодавець. Ми забезпечуємо рівні можливості доступу до роботи.
Інформаційну безбар’єрність – ми надаємо повну і вичерпну інформації у межах своєї компетенції і через офіційний вебпортал, і через платформи спільного доступу, а також регулярно проводимо зустрічі різних форматів з медіа, представниками бізнесу, інститутів громадянського суспільства, науки тощо.
Фізичну безбар’єрність – ми стараємось забезпечити безперешкодний доступ в приміщення Держпродспоживслужби, територіальних органів та підпорядкованих установ, а також зручні умови перебування.
Цифрову безбар’єрність – ми надаємо широкий спектр онлайн-послуг: від реєстрації потужності до прийому звернень споживачів, постійно удосконалюємо наш вебпортал.
Соціальну безбар’єрність – у нас налагоджений механізм взаємодії керівництва з громадськістю, бізнесом, науковими установами.
Адже безбар’єрність — це не тільки про інфраструктуру, а про повагу і гідність. Реалізація безбар’єрності — це частина євроінтеграції. Держпродспоживслужба продовжує і надалі удосконалювати свої сервіси, створюючи зручні простори, послуги, інформацію та будуючи цифрову державу, без черг та бюрократії.

#тиждень_безбар'єрності